У березні Україна відзначає шевченківські дні. 9 березня 1814 року в родині українського кріпака народився маленький хлопчик Тарас, якому судилося стати великим поетом, художником та виразником думок свого народу, відомим як Кобзар.

Минуло рівно 47 років і 1 день, і 10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало. В Україні він прожив усього 14,5 років, а більшу частину свого життя провів за її межами.

Але понад усе Шевченко любив свою батьківщину. Він встиг побувати в більш ніж 100 містах і селах України. Але є місця, найбільш тісно пов’язані з його життям і творчістю. Сьогодні IGotoWorld.com розповість, де варто побувати шанувальникам великого Кобзаря, де є найцікавіші пам’ятники Шевченку.

«Батьківщина Тараса Шевченка»

Тарас Шевченко народився у селі Моринці Зіньківського повіту, зараз це Черкаська область. Згодом батьки переїхали в село Керелівка (нині Шевченкове), де й пройшли перші дитячі роки Тараса. Потім він служив у свого пана Енгельгардта в селі Будище. А з Вільшан Тарас зробив перший крок до світового визнання. Зараз ці чотири села об’єднані в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».

У центрі Моринців нині стоїть чумацька хата-музей, яка відтворює інтер’єр шевченківських часів. А також відтворені дві хатини. Перша – Якима Бойка, Тарасового діда по матері.

Джерело фото: panoramio.com, автор Sergey Zozula.

Інша – хата Колія, в якого півтора року жила родина Шевченків. У Моринцях встановлений і пам’ятник матері Тараса – Катерині Бойко.

Джерело фото: panoramio.com, автор tourist5956.

На в’їзді в Шевченкове відвідувачів зустрічає пам’ятник малому Тарасові.

Джерело фото: myliatychi.blogspot.com.

У батьківській садибі митця розташований музей, де зберігаються й сімейні реліквії. А хата Шевченків, яка свого часу згоріла, відтворена за малюнком Кобзаря.

Джерело фото: t-shevchenko.name.

Біля музею скульптура 13-річного Тараса.

Джерело фото: gala-k.io.ua.

Збережено й хату дяка – «перший університет», куди віддав свого сина вчитися грамоті батько Григорій Шевченко.

У Будищі є три тисячолітні дуби. За легендою, в дуплі одного з них Тарас ховав свої перші малюнки. Є тут і старий дерев’яний вітряк, що зберігся із шевченківських часів.

Джерело фото: haidamac.org.ua, автор Сергей Криница.

Музеї Тараса Шевченка в Києві та пам’ятні місця

Пам’ятні місця Шевченка є і в Києві. Столиця тісно пов’язана із життям та творчістю великого Кобзаря. Тут він жив перервами з літа 1843 до весни 1847 року. Рушаймо по шевченківських місцях!

Національний музей Тараса Шевченка розташований на бульварі Шевченка, 12. Йогоколекція збиралася протягом 150 років і складається з унікальних цінностей, серед яких малюнки Шевченка, документи, рукописні списки його віршів, фото, першодруки з його автографами. Нині ж музей – це не лише експозиції, а й культурно-мистецький центр, де проходять виставки, концерти.

Будинок-музей Шевченка – це філія Національного музею, знаходиться у провулку Шевченка, 8-а, недалеко від майдану Незалежності. Це найстаріший літературно-меморіальний музей, який було створено в 1928 році. У цьому будинку Тарас Шевченко квартирував у 1846–1847 роках до свого арешту. Колишній панський козачок, ставши вільною людиною, боровся за скасування кріпацтва, через що його й переслідували. А ще звинуватили в тому, що писав він «малоросійською мовою» – українська тоді була під забороною. У будинку-музеї в Києві відтворена кімната, де жив поет, зберігаються його особисті речі.

Джерело фото: kobzar.ua.

Меморіальний будинок Шевченка на вул. Вишгородській, 5 – це теж відділ Національного музею. Тут, на мальовничій околиці Києва – Пріорці, Шевченко жив у 1859 році, після повернення в Україну з вигнання. Нині в будинку відтворено побут київської околиці того часу. А поряд росте 400-річний дуб, під яким любив сидіти поет.

Джерело фото: ocls.kyivlibs.org.ua.

У Києві шанують великого поета. Пам’ятник Шевченку встановлено на однойменному бульварі.

Його ім’я носить Національний університет, де митець працював в Археологічній експедиції в 1845–1847 роках.

Джерело фото: commons.wikimedia.org, автор Ростислав Маленков.

Також іменем Тараса Шевченка названі Національний театр опери та балету, площа Шевченка, станція метро, ​​гімназія № 109.

Серед пам’ятних місць, пов’язаних у Києві з Кобзарем, – і церква Різдва Христового. Самезвідси його проводжали в останню путь: тут була встановлена ​​труна з тілом поета, коли його перевозили до Канева у 1861 році.

Джерело фото: kyiv.ridna.ua.

Корсунь-Шевченківський – місто на честь Шевченка

У Корсуні – мальовничому містечку на річці Рось, де свого часу була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького, Тарас Шевченко побував кілька разів у 1859 році. Тут він гостював у будинку свого троюрідного брата Варфоломія Шевченка. У цьому місті, яке вабило його своєю історією, він гуляв алеями Корсунського парку та робив замальовки. Зараз ландшафтний парк входить до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника. У парку встановлена стела з багатофігурною композицією за мотивами шевченківських творів.

У місті встановлений пам’ятник Шевченку, саме місто було назване на його честь у 1944 році.

Джерело фото: wildtraveler.com.ua.

«Музей однієї книги» в Черкасах

У Черкасах Тарас Шевченко побував тричі, і втретє не зі своєї волі – сюди привезли його після арешту в 1959 році. Тут він жив, коли друзі – брати Цибульські – взяли його на поруки та визволили з-під варти.

Джерело фото: in.ck.ua, автор Валерій Січкар.

У Черкасах є бульвар Т.Г. Шевченка і «Музей однієї книги», «Кобзаря», розташований у колишньому будиночку Цибульських, де деякий час мешкав Шевченко. Найцінніший експонат музею – прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року.

Також зібрані видання книги у перекладах різними мовами світу.

Джерело фото: rk-ukraina.com.

Музей Шевченка в Знам’янці

Побував поет за свого життя і на Єлисаветградській землі (нині Кіровоградська область). У невеличкому містечку Знам’янка є музей Тараса Шевченка. Цікавий він тим, що його заснувала онука поета по лінії його старшої сестри Катерини – її тезка Катерина Красицька. Вона разом з донькою Антоніною дбайливо збирала матеріали, присвячені великому родичу.

На сьогодні родовід Тараса по лінії його сестри Катерини досліджений до десятого коліна. А в музеї є унікальний оригінал фото Тараса Шевченка 1858 року.

Полтавщина: історія кохання

Розповідаючи про шевченківські місця, не можна не згадати село Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Тут розташований колишній маєток Закревських – Віктора та Платона, де Шевченко гостював п’ять разів.

Джерело фото: svyatotroitskiy.org.ua.

Шевченко намалював портрети Платона Закревського та його дружини Ганни, в яку сам він був закоханий.

Познайомившись з Ганною на балу в 1843 році, він взяв на пам’ять одну з блакитних троянд, якою була прикрашена сукня жінки, та зберігав її як реліквію.

Дослідники пишуть, що Тарас та Ганна зустрічалися таємно в Березовій Рудці та в Петербурзі. Ганна померла у віці 35 років. Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш Г.З. («Немає гірше, як в неволі»), потім, у 1848 році, – «Якби зустрілися ми знову» та, імовірно, Ганні присвячена поема «Сліпий».

Березова Рудка цікава й тим, що тут є справжня піраміда Закревських на кшталт єгипетської. Її спорудив на могилі батьків син Платона та Ганни – Ігнатій, який тривалий час був послом у Єгипті.

Чернігівщина у малюнках Шевченка

Перебуваючи на Чернігівщині, Тарас Шевченко часто гостював у Седневі, в садибі поміщиків Лизогубів. На малюнку він зобразив Седнів.

Джерело фото: newvv.net.

Мальовничий край надихав Шевченка на художню творчість. Збереглися його малюнки, зроблені на Чернігівщині, в тому числі й палац гетьмана Кирила Розумовського, і види Качанівки, і замальовки Чернігова.

У Чернігові встановлено два пам’ятники Тарасові Шевченку.

Джерело фото: siver.com.ua

Могила Тараса Шевченка в Каневі

Ми всі з дитинства пам’ятаємо вірш Тараса Шевченка «Заповіт», де він висловив останню волю – бути похованим «серед степу широкого на Вкраїні милій».

І те, що він заповідав, було виконано. Тіло Тараса Шевченка привезли з Петербурга в 1861 році та перепоховали на кручі, на Чернечій горі в Каневі. Тепер вона названа Тарасовою горою. Тут стоїть пам’ятник Кобзарю: він ніби дивиться на Дніпро та околиці.

Джерело фото: kanos.com.ua.

А місцина стала Шевченківським національним заповідником, у якому працює перший народний музей «Тарасова світлиця». Це культурно-освітній центр, який щороку відвідують тисячі туристів.

Джерело фото: avganez.livejournal.com.

Джерело Інформації: http://vsviti.com.ua/ukraine/54938